192 day of the war

The photo shows the only school left in Mariupol



Good day, friends!

The climate in the city I moved to is still unfamiliar to me. Here, the change of season occurs clearly according to the calendar. A couple of days ago it was hot, and since September 1 the sky has been overcast and it feels like autumn has already arrived. Winter is getting closer and it's a little scary, because I understand that many countries are dependent on Russian gas and this winter will be quite difficult.

We celebrated Nastya's birthday as usual, together at home. She's been playing the synthesizer a lot these past few days, which I'm very happy about. I play the guitar myself, and Nastya once played the piano as a teenager. I think that this hobby will help her maintain a good emotional state and give vent to her emotions.

My emotional state became more stable, which was helped by a well-planned schedule for each day. I noticed a long time ago that when I have a clear plan for the day, I am less nervous and can do more. It somehow helps to feel in control of life and calms down.
Now I have a lot more work, because we are trying to improve the operation of the store again, and I also continue to dye t-shirts every day.
The more I make them - the more I realize that I don't know anything) in these few months I discovered a lot of new things and continue to learn information to make t-shirts better and better. I get a lot of good feedback and it inspires me to keep working.

In general, the country has become calmer in the last week. After the "congratulations" on Independence Day, there were almost no rocket attacks, which indicates a significant decrease in the stockpile of missiles in the Russian Federation.
Also, a massive counter-offensive has been underway in the south of the country for several days, our army is trying to de-occupy Kherson, and as I see it, things are moving in the right direction. We are almost not given information about what is happening there so that the Russian Federation does not have the opportunity to learn about the situation at the front. This, by the way, very interestingly demonstrates the difference in our countries.
The Russian Federation is forced to create the illusion that "everything is going according to plan", so it reports on its every step on social networks and television.
Our authorities provide information only after the case has been completed.
Although we do not know all the details, we are confident in our leadership and believe in our army. And the fact that the Russian Federation talks about all its "victories" is to the benefit of our correctors, because they see the location of military bases and equipment in photos and videos.

Meanwhile, the academic year began on September 1. On our territory, due to the threat of rocket attacks, all schools have equipped bomb shelters and strengthened security. Also, if desired, students can now study remotely, which is very good, because many people now live in villages where it is not possible to attend educational institutions.
It became known about the situation in Mariupol and other occupied cities.
In Mariupol, almost everything was destroyed, but there is one school where the walls remain. The occupiers need to create a picture of a revival of life, so they covered the broken windows with film and started gathering students into this school. At the entrance to the school there are people with guns and they will check everything, including children's backpacks.
They had several problems. First, almost all teachers refused to cooperate with the occupiers, so they brought their teachers from remote regions of the Russian Federation. The schools were made into propaganda machines. Every day begins with the singing of the anthem of the non-existent country of the USSR and the Russian Federation, during classes they are constantly brainwashed with lectures about the rightness of war, about the fact that Ukraine never existed, and for high school students they talk about the advantages of serving in the army.

Few people willingly send their children to such schools, but in the occupied territories they are not given a choice. If you don't send your child to school, they force you to pay big fines, and promise to take away parental rights for repeated violations.

When the whole world moves on the path of humanism, the occupiers try to impose their vision of the world on everyone, starting with children. We live in terrible times, but after night there is always dawn

I wanted to say thank you to everyone for your support. I really appreciate it

===
Добрий день, друзі!

Для мене все ще незвичний клімат у місті, куди я переїхав. Тут зміна сезону відбувається чітко за календарем. Ще пару днів тому було спекотно, а с 1 вересня небо затягнуто хмарами та відчувається що осінь вже прийшла. Зима все ближче і це трішки лякає, бо я розумію що багато країн залежні від російського газу і ця зима буде досить важкою.

Ми відсвяткували день народження Насті як завжди, вдвох вдома. Останні дні вона багато грає на синтезаторі, чому я дуже радий. Я сам граю на гітарі, а Настя колись у підлітковому віці грала на фортепіано. Думаю що це хоббі допоможе їй зберігати гарний емоційний стан та давати вихід емоціям.

Мій емоційний стан став більш стабільним, у цьому допоміг гарно спланований графік на кожен день. Давно помітив, що коли в мене є чіткий план на день то я менше нервую та більше можу зробити. Це якось допомогає відчувати контроль за життям та заспокоює.
Зараз у мене значно прибавилось роботи, бо ми знов намагаємось покращити роботу магазину, а також я продовжую кожен день фарбувати футболки.
Чим більше я їх роблю - тим більше розумію що я нічого не знаю) за ці декілька місяців я відкрив для себе багато нового та продовжую вивчати інформацію, щоб робити футболки все краще. Мені приходить багато гарних відгуків і це надихає продовжувати працювати.

Загалом у країні останній тиждень стало спокійніше. Після "привітань" на день незалежності майже не було ракетних обстрілів, що вказує на значне зменшення запасів ракет у РФ.
Також вже декілька днів йде масований контрнаступ на півдні країни, наша армія намагається деокупувати Херсон та як я бачу справа рухається у потрібному напряму. Нам майже не дають інформації про те що там відбувається щоб РФ не мала змоги дізнатися про ситуацію на фронті. Це доречі дуже цікаво демонструє різницю у наших країнах.
РФ вимушена створювати ілюзію що "все йде за планом" тому повідомляє про кожен свій крок у соц мережах та телебаченні.
Наша влада дає інформацію тільки по факту завершеної справи.
Хоч ми і не знаємо всіх подробиць, ми впевненні у нашому керівництві та віримо у нашу армію. А те що РФ розказує про всі свої "перемоги" - йде на користь нашим коригувальникам, бо вони на фото та відео зливають розташування своїх військових баз та техніки.

Тим часом з 1 вересня почався учбовий рік. На нашій території через загрозу ракетних обстрілів всі школи облаштували бомбосховища та посилили охорону. Також за бажанням учні тепер можуть навчатися дистанційно, що дуже добре, бо багато людей зараз живуть у селах де немає можливості відвідувати навчальні заклади.
Ще стало відомо про ситуацію у Маріуполі та інших окупованих містах.
У Маріуполі зруйноване майже все що було, але є одна школа де залишилися стіни. Окупантам потрібно створювати картинку відродження життя, тому вони затягнули розбиті вікна плівкою та почали збирати учнів у цю школу. На вході в школу стоять люди зі зброєю та перевірять все, включно з дитячими рюкзаками.
У них виникло декілька проблем. По-перше, майже всі вчителі відмовились співпрацювати з окупантами, тому вони завезли з віддалених регіонів РФ своїх вчителів. Зі шкіл зробили якісь пропагандиські машини. Кожен день починається з співу гімну неіснуючої країни СРСР та РФ, на уроках постійно промивають мізки лекціями про правильність війни, про те що України ніколи не існувало, а для старшокласників розповідають про переваги служби у армії.

Мало хто за власним бажанням віддає своїх дітей у такі школи, але на окупованих територіях вибору не дают. Якщо не відправляєшь дитину до школи то змушують сплачувати великі штрафи, за повторне порушення обіцяють забирати батьківські права.

Коли весь світ рухається по шляху гуманізму, окупанти намагаються нав'язати своє бачення світу всім, починаючи з дітей. Ми живимо у страшний час, але після ночі завжди насвітає світанок

Хотів сказати дякую всім за підтримку. Я дуже це ціную

Comments
Sign in or get an account to comment.